Теребовля

Найперша наша екскурсійна поїздка була у одне із найстаріших міст України - Теребовля.       
Екскурсія розпочалася з того , що ми оглянули пам'ятник  князя Василька(князь Василько син Ростислава Володимировича, правнук Ярослава Мудрого,дальше ми оглянули руїни теребовлянського замку.
Потім ми попрямували до Петропавлівського  костелу.Побували також у оборонній церкві св. Миколи , ця церква була збудована в кінці XVI століття і мала оборонне значення . Навколо церкви простягається кам'яний мур , а вхід на церковне подвір'я  проходить через  браму , яка виходить на вулицю  Шевченка . 

 Також оглядали  ратушу.

       Після  цього ж  ми одразу попрямували до Теребовлянського замку.  До нього крутим схилом веде брукована доріжка через густий парк.    

   Коли ми усі разом з групою піднялися до замку ,  то екскурсовод почав нам розповідати коротку інформацію про  м. Теребовля , а саме  :   перша письмова згадка  про місто згадуэться в "Повісті  минулих літ " 1097 року. В кінці XI ст. місто було центром удільного Теребовлянського князівства, до якого входили землі північно-східної Галичини, Поділля, Буковини Після  цієї розповіді і огляду замку ,екскурсовод повів нас оглядати пам’ятник Софії  Хшановської .  Ось ,що розповіли нам про цю величну жінку- під час облоги Теребовлі 20 вересня 1675 р.  10 тисячна армія паші Сердара Ібрагіма  Шішмана підійшла до мурів теребовлянського замку.Облога замку тривала кілька днів ,замок був під безперервним обстрілом.  Противники позбавили теребовлянців постачання питної води , вони думали , що таким образом вони зможуть послабити  оборону замку .   

    Одного дня у вечері коли Софія Хшановська прогулювалася , то побачила що в одній залі світить світло . Вона знала , що її чолові нічого на цей час не планував , тобто немало бути ніякого засідання . Їй стало цікаво хто це може бути , жінка підійшла до дверей і почула  , як зрадники хотіли у вечері ,коли всі полягають спати відкрити браму до замку  і впустити війська Ібрагіма  Шішмана .  Хшановська почувши це одразу закрила їй у цій кімнаті ( вона мала ключі від усіх дверей , тому що її чоловік був комендантом),жінка пішла до свого чоловіка , щоб все розказати ,але взяла з собою два кинджали.

 Розказавши все Яну Хшановському , Софія дістала  два кинджали і сказала , що якщо він здасть замок то одним кинджалом вона уб'є його , а другим себе.

Коли чоловік побачив цю жінку яка б  мала боятися полону і смерті , що вона готова боротися докінця . Зрозумів , що йому теж немає чого боятися ,і оборона замку тривала далі.

   Софія Хшановська допомагала раненим і їй доручили найцінніше , що є у замку – прапор .

   Одного разу коли вже теребовлянці  готувалися до нападу то побачили цікаву картину , противники почали збирати свої речі і відступати , вони не могли збагнути що сталося. До кінця дня дізналися , що зі своїм військом князь повертається додому після тривалого походу .

   Князю розповіли про жінку коменданта , ця історія сильно вразила його , що Софія зустрічала його і віддала йому ключі від Теребовлянського замку.

   Це вже другий пам'ятник цій відважній жінці , поставлений 7 липня 2012 року .
Це була наша перша незабутьня подорож.